Викладено результати досліджень доцільності заміни агрохімічної концепції землеробства на агробіологічну. Цьому найбільшою мірою підпорядковане органічне землеробство, виробничою філософією якого є турбота про землю, одержання екологічно безпечних продуктів харчування, які є одним із основних чинників здоров'я людини.

Досліджено чутливість генотипів тритикале озимого до дії мікробних препаратів альбобактерину і діазобактерину за елементами структури урожайності, в результаті чого сортовий набір цієї культури, який входив до дослідів, був диференційований за рівнем чутливості на дію біоагентів конкретного препарату на: чутливі (на діазобактерин: "АД 256", "Славетне"; на альбобактерин: "Вівате Носівський", "Ягуар", "Августо", "Славетне"); помірно-чутливі (на діазобактерин: "Августо") та нечутливі (на діазобактерин: "Вівате Носівський", "Ягуар", "ДАУ 5"; на альбобактерин: "АД 256", "ДАУ 5"). Доведено здатність тритикале озимого сортів "АД 256", "Славетне" та "Вівате Носівський" під впливом мікробних препаратів забезпечувати на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому центрального Лісостепу України високу урожайність зерна (7 - 8 т/га) за рахунок збільшення кількості квіток із головного колосу, кількості зерен із головного колосу та рослини, маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен.

Застосування мінеральних добрив та інокуляції насіння пшениці твердої ярої біопрепаратами позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин. Дія мінеральних добрив на висоту рослин виявилася більш суттєвою, ніж дія біопрепаратів, але їх комплексний вплив був більш ефективним щодо збільшення ростових процесів у рослин пшениці твердої ярої; у цьому разі не проявилася негативна дія несприятливих факторів вегетаційного періоду. Без застосування добрив висота рослин була 63,6 см, із застосуванням поліміксобактерину збільшувалася до 67,2, діазофіту - до 68,6 сантиметрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-44

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено еколого-географічний аналіз дендрофлори парку Полтавської державної аграрної академії - розподіл флори парку за географічним розповсюдженням. Виконано генетичний аналіз - розподіл флори за критеріями географічного походження й історії розселення; ботаніко-географічний аналіз - встановлення зв'язків даної флори з іншими флорами. Виділено рослини, що походять із Північноамериканського регіону. Наведено екологічний стандарт цих рослин: вказано їх вимоги щодо едафічних чинників середовища, умов освітленості, температури, фітопатологічну стійкість. Зроблено еколого-фітоценологічний аналіз - розподіл флори за умовами зростання.

Досліджено насіння 14 сортів конопель за енергією проростання і схожістю: індивідуальних рослин з найбільшою, середньою і найменшою масою 1000 насінин; популяції крупної, середньої та дрібної фракцій. В обох дослідах аналізували виключно нормально стигле насіння незалежно від фракції його, виключаючи фактор негативного впливу недозрілого насіння. Виявлено, що всі фракції насіння індивідуальних рослин і популяції дають високі показники як за енергією проростання, так і за сходами. Факт установлення того, що стигле насіння дрібної фракції конопель за життєздатністю не поступається насінню крупної і середньої фракцій, свідчить про його повноцінність як посівного матеріалу.

Наведено особливості формування врожайності фітомаси світчграсу - проса лозовидного за вирощування його на деградованих грунтах із метою одержання сировини для виробництва біопалива. Надано фенологічні спостереження - тривалість міжфазних періодів під час вегетації культури другого року життя. Встановлено кількісні показники вегетативної частини рослин, надано їх взаємозв'язок та вплив на формування врожайності культури. Визначено продуктивність фітомаси світчграсу досліджених сортів за різної ширини міжрядь.

Індекс рубрикатора НБУВ: П216.2-38

Рубрики:

Коноплі

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення впливу застосування мікродобрив на урожайність вівса та ячменю ярого в північному Степу. Встановлено, що комплексне застосування мікродобрив за обробки насіння та обприскування посівів забезпечує підвищення врожайності вівса на 10 %, ячменю - на 15 % залежно від попередника. Виявлено, що більш адаптованим до посушливих умов є овес: він забезпечив на 0,72 т/га (30,9 %) більшу врожайність у порівнянні з ячменем. Кращим попередником для згаданих культур є пшениця озима, вирощування після якої забезпечувало формування врожайності зерна вівса на 10,1 та 18,1 %, а ячменю - на 20,4 та 23,7 % більше, ніж після кукурудзи МВС та соняшника відповідно.

Наведено відомості щодо особливостей екологічних взаємозв'язків вищих рослин та патогенних лептоспір за умов фітоценозів болотистих лук Лісосотепу України. Основою екологічного впливу представників рослинності зазначених біотопів на спірохет є топічний тип біотичних зв'язків, що проявляється у виділенні водорозчинних алелопатичноактивних речовин, як живими рослинами, так і з їх залишків. У цілому фонові види рослинності проявляють негативну дію на збудника лептоспірозу, що зменшує час перебування цих спірохет у фітоценозах болотистих лук.

Наведено результати досліджень впливу норми висіву і ширини міжрядь на продуктивність коріандру за підзимового та ранньовесняного строків сівби. Встановлено, що кращим строком сівби для коріандру є підзимовий, за якого врожайність плодів становила 1,21 т/га, що більше у порівнянні із ранньовесняним на 0,30 т/га, або 24,7 %. Для коріандру за умов північного Степу оптимальною є норма висіву 2,0 - 2,5 млн сх. нас. на 1 га, яка забезпечила урожайність 1,14 - 1,15 т/га. Сівба з шириною міжрядь 0,45 м сприяла одержанню врожайності 1,09 т/га, що більше ніж у разі 0,15 м на 0,06 т/га, або 8,0 %. Вищий рівень врожаю (1,39 т/га) одержано за підзимового строку сівби з шириною міжрядь 0,45 м та нормою висіву 2,0 млн сх. нас. на 1 га.

Наведено цінність культури нуту і результати вивчення 102-х зразків, одержаних із Сирії, за проявом основних господарсько цінних ознак. Проведено оцінку зразків нуту за технологічністю, продуктивністю та її складовими елементами. Виділено джерела господарсько цінних ознак: за насіннєвою продуктивністю, кількістю насіння в бобі, кількістю бобів на рослині, високій масі 1000 насінин та придатності до механізованого збирання урожаю. Враховуючи одержані результати, дані зразки можуть використовуватися в селекційній практиці для підвищення продуктивності й технологічності за умов південного Лісостепу України.

Досліджено фізіологічний та біохімічний статус сперми у кнурів різної якості спермопродукції. Серед фізіологічних показників визначено об'єм, загальну кількість сперміїв - у тому числі живих, концентрацію, рухливість, терморезистентну пробу, термостресостійкість. Біохімічні показники, зокрема: загальний білок та його фракції, активність АлАТ, АсАТ та ЛДГ, креатинін, сечовина, холестерин, тригліцериди, фосфор, кальцій. Встановлено взаємозв'язок лише між окремими з них.

За результатами морфологічних і біохімічних досліджень крові розроблено клініко-біохімічний коефіцієнт, в основу якого покладено лімфоцитарно-нейтрофільний індекс. У новонароджених ярок породи прекос спостерігався більш високий коефіцієнт у порівнянні з ярками з Луганської області внаслідок більш високого рівня адаптаційних механізмів в організмі новонароджених ягнят цієї породи. Встановлено, що більш адаптованими до фізіологічних і технологічних стресів були вівці асканійської тонкорунної породи, які розводяться за умов Херсонщини.

Наведено результати пальпаторного вивчення морфункціонального стану яєчників лактуючих високопродуктивних корів і лютеогенезу для відбору тварин з метою ембріодонації. У 9 - 14 % корів виявлено неповноцінність у формуванні лютеальної стадії з 5-го по 15-й день за причини відсутності розвитку в їх яєчниках жовтого тіла. Ще 17 - 43 % із них були непридатними для ембріодонації через кістозні дегенерації фолікулів: вимиті з них на 7 - 8-й день після поліовуляції ембріони мали глибокі морфологічні дефекти й були нежиттєздатними.

Проведено порівняльну цитогенетичну і біотехнологічну оцінку обстежених жеребців тракененської та ганноверської порід за загальною хромосомною нестабільністю й кількісними та якісними показниками сперми після відтавання. За загальної хромосомної нестабільності обстежених жеребців ганноверської породи 4,9 % біотехнологічна придатність сперми становила 76,19 %, у жеребців тракененської породи біотехнологічна придатність сперми становила 72,73 % за хромосомної нестабільності 5,91 %. На біотехнологічну придатність сперми обстежених жеребців впливає також наявність парних і кольцевих аберацій.

Наведено експериментальні дані порівняльної оцінки чистопородних бджолиних сімей української степової породи з сім'ями місцевої їх популяції за результатами обліку кількості вирощеного бджолами розплоду у різні періоди їх активної життєдіяльності, зібраного бджолиного обніжжя, одержаного меду та відбудованих стільників. Судячи за середньою кількістю вирощеного бджолами розплоду, інтенсивність розвитку у бджолиних сім'ях української степової породи на 28,7 % більша, ніж у сім'ях із матками місцевої популяції. Виховуючи достатню кількість робочих бджіл, чистопородні бджолині родини забезпечують високу продуктивність на медозборі. Українські степові бджоли зібрали більше на 19,6 % бджолиного обніжжя, на 33,4 % меду та відбудували більше на 20,2 % стільників.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-27 + П691-462.6

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено та проаналізовано вплив мінеральних нетрадиційних кормових домішок: двокомпонентних композицій СМК (сухий мінеральний концентрат) із ліпротом, СМК з ехінацеєю пурпуровою та комплексної СМК із ліпротом і ехінацеєю пурпуровою) на обмін окремих макроелементів, зокрема, кальцію, фосфору, калію, натрію та заліза, в організмі свиней, а також їх вміст у хімусі шлунково-кишкового тракту й сироватці крові. Досліджено та встановлено позитивний вплив пластової води на функціональний стан молодняку свиней і науково обгрунтовано введення її в необхідній кількості до складу кормової домішки раціону.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.426-911 + П876.159

Рубрики:

Авітаміноз і гіповітаміноз кальцію «Са»

Інші захворювання післяпологового періоду тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ